12 августа 2023 в 17:06
Привіт з міста Рівне! Нарешті знайшов вільних кілька годин щоб посвятити цей час написанню своєї розповіді. Це не казка, не байка, це життєва історія, з якою напевно стікаються тисячі людей по всій країні. Та і не тільки. Але все одно ця історія буде зі щасливим кінцем, я так вважаю. Для мене, як для бувшого алкоголіка, це точно прорив. Я тепер не п’ю, зовсім. Пройшов кодування від алкоголізму в Рівному в чудовій клініці «Матері проти залежностей». Це не реклама, це не нав’язування, це лише мій життєвий шлях. І звичайно відгуки про кодування від алкоголізму і як це насправді може змінити життя в кращу сторону.
Така я людина, що з дитинства був бешкетником. В школі був постійно двієчником, хоча деякі предмети мені подобались, наприклад історія. Але з математикою та гуманітарними наукам я не дружив, тому в середньому у мене завжди був низький бал. Крім того я завжди потрапляв в усілякі бійки, зривав уроки, та все що завгодно. Так і почав рано пити алкоголь. Я пам’ятаю що спершу я спробував горілку. Ой як мені тоді не сподобалося. Я подумав, ну невже ЦЕ людям в кайф? Але мені тоді було 12 років, що я там міг зрозуміти… Пив я тоді у компанії старших за мене хлопців, які звісно були досвідченіші за мене у цій справі. Ох вони тоді відірвалися на мені, весело їм було. Та я їх ні в чому не звинувачую якщо що, це нормально було для нашого часу. Я з усмішкою навіть згадую ті часи, коли я ще не був залежним і не думав навіть, що мені доведеться шукати в своєму рідному місті Рівне кодування від алкоголізму, тому що без цього я просто давно не проживу. Спочатку у мене не було великої надії на кодування, тому що я багато читав та слухав про наслідки після кодування від алкоголізму, офігівав від того, що люди навіть помирають від цього. І думав, що краще ні, якщо помру, то не від цієї фігні, краще вже від алкоголю. Напевно я типовий представник алкоголіків, які так само завжди думають.
А взагалі, коли у мене все пішло не так? Я навряд чи скажу точно. Мабуть правильніше сказати, що коли я почав пити алкоголь, не важливо пиво то чи слабоалкогольні напої, не кажучи вже про міцні, щодня. У мене було якесь таке внутрішнє запевнення самого себе, що типу ось, проведи день, неважливо як, як хочеш, а ввечері тебе чекає винагорода (за що тільки?) у вигляді пару літрів пива чи якихось інших напоїв. Мабуть знайомо, так? І може хтось із вас зараз подумає, та ні, я п’. десь через день, або тільки на вихідних. Якщо ви чекаєте вихідних і чекаєте, що скоро ви розслабитеся за келихом пива, то це вже теж дзвіночок. Звісно що не всі стають потім алкоголіками, є такі люди, і це правда, у яких не формується алкогольна залежність і вони можуть кинути пити самостійно, але для цього потрібен якийсь стимул або переміни в житті. А також таких людей зовсім мало, приблизно 1% на всю ПЛАНЕТУ. Тільки уявіть.. Тож краще не випробувати долю і вчасно зупинитися. На щастя зараз є багато закладів, де проводять кодування від алкоголізму, роблять підшивки від алкоголю або якийсь укол від алкоголізму, ціна якого в принципі реальна, назбирати можна, якщо у алкоголіка зовсім все погано з грошима, навіть якщо він бомж. Якщо ж родичі, і небайдужі родичі, то немає в цьому нічого надзвичайного. Інша річ це бажання. Більшість залежних не визнає своєї проблеми, а якщо і визнає не має бажання із цим боротися. Типу, та все же, мені нічого не допоможе, ніяке кодування від алкоголізму. Я якось спілкувався з одним знайомим із Луцька, так він розказував як зробив собі у Луцьку укол від алкоголізму ціна якого була 15 тисяч гривень! Я не знаю напевно чи збрехав він мені, чи може трохи перебільшив, але річ не в тому. Він каже, що відчуття було, ніби він викинув просто 15 тисяч у смітник. Йому звісно не гріх жалітися, гроші у нього були, тобто він не бомжував, але 15 тисяч теж немаленька сума, для когось це 3 зарплатні. Чи яка там зараз мінімалка. Ну і от, він зробив це і десь один день не пив, а потім як забухав, 2 тижні був у запої. І хоч би що, він казав, що взагалі нічого не відчував, не було ніяких наслідків після кодування від алкоголізму, нічого. І з тих пір каже що зневірився у все це. Хоча він був менш залежним чим я. Зараз зв’язку у мене з ним немає, так би я йому порадив «Матері проти залежностей», я впевнений, що саме тут би йому допомогли. Адже врятували навіть такого я як…
Десь із 17 років я почав пити регулярно і кожного дня. Гроші мені давав тато, він з нами не жив вже давно, але мені постійно давав гроші на свої потреби. А я їх пропивав, прогулював, прокурював. Він спочатку не знав нічого, ну догадувався, що я випиваю, але думав що то так, як у всіх. Мамі було трішки байдуже, вона була завжди зайнята то на роботі, то зі своїм чоловіком. Коротше я належав сам собі і мені це дуже подобалося – ніяких заборон, роби що хочеш. От я і робив. Сам не помітив, як став випивати кожного дня. При чому нерідко у мене починався день з пива. Якщо мені нікуди не треба, якщо день вільний, то чому б не дозволити собі відірватися? Тим паче чого мені треба? Тих грошей, які давав тато мені цілком вистачало, тож на роботу я не поспішав. Так, мій тато дуже довго мене спонсорував, міг собі дозволити. Інколи він заводив розмову по типу може пошукаєш роботу, треба знайти себе, не можна так жити завжди. Я йому там наобіцяв ото і все, на пару місяців розмова закрита.
Після 20 все почало стрімко мінятися. Таке відчуття було, наче перехідний вік мене наздогнав дещо пізніше. Я тупо впав у депресію, мені нічого не хотілося. Окрім того, щоб випити. Часто я пив сам, мені ніхто не був потрібний. Деякі мої знайомі, які радили мені звернутися у лікарню від алкоголізму були послані і поступово я від усіх відвернувся, зі всіма посварився. Зрештою за кілька років я дуже сильно спився. Це було видно неозброєним оком, від мене був постійно перегар, я не голився, ходив весь неакуратний, побитий. Так, регулярно потрапляв у бійки, хоча навіть не пам’ятав з ким. Батько давно вже знав про те, як сильно я п’ю, тому перестав давати мені стільки грошей і сильно порізав бюджет так скажемо. Він все намагався мене вгамувати та відправити на роботу, але на мене не було ніякої управи. Мене просто все бісило навкруги, просто все. Я хотів об від мене відчепилися і все. Мати моя тільки бурчала на мене, обзивала алкоголіком, декілька разів виганяла з дому, начебто я заважав їм із чоловіком. Одного разу вона сказала, що взагалі шкодує, що мене народила, нічого з мене не вийшло, тільки життя всім псую. Ну звичайно від такого я ще більше почав пити. Ходив десь собі, бродив, день, два, потім приходив додому відіспатися і все по новій.
Одного разу ми з батьком повинні були зустрітися, він мав приїхати у Рівне, типу знайшов час і на мене. Приїхав він тоді вже з «новинами». Перше, що він зробив, це показав ось цей сайт https://narkohelp.com.ua/ і сказав, що сюди ми поїдемо на кодування від алкоголізму. Виявляється він довго шукав де в Рівному лікують від алкоголізму, і не просто, а щоб назавжди. Він перечитав всі форуми про кодування від алкоголізму, відгуки від знайомих і не тільки, коротше по своїх зв’язках шось там поузнавав, і прийшов висновку що це дуже хороша клініка. У мене не було тоді сил сперечатися… Я погодився, але за умови, що він мені дасть грошей на місяць вперед, бо мати мене не хоче бачити, а жити мені десь потрібно. На диво він погодився. А через кілька днів ми поїхали у клініку на вулицю Антоніни Горохович, 19. Саме там знаходиться центр «Матері проти залежностей». Саме тоді почалося моє нове життя, хоча я ще не підозрював цього.
У клініці був дуже класний психолог, я не знаю яке ще слово можна підібрати, адже «хороший» це ну не дуже зрозуміло, це звичайно. Просто поки ви самі не поспілкуєтеся з ним, то не зможете мене зрозуміти. З ним і розмовляти приємно, і слухати його, він дуже весела людина. Здавалося б у такому місті працює, але почуття гумору в нього дуже добре. А потім була процедура підшивки від алкоголю, ціна якого навіть мене трохи здивувала – я очікував що батько розориться. Але так, для когось гроші дуже великі, тому треба мати на увазі. Зате, це варто того. Уявіть скільки алкоголіки витратили на алкоголь за життя? Навіть якщо пити найдешевший самогон у якоїсь бабки. Тому це просто ніщо, зате є шанс розпочати нове життя. Після того, як я пройшов кодування від алкоголізму у місті Рівне в «Матері проти залежностей» я не п’ю вже більше 8 місяців. Уявити важко ще рік тому, що я таким можу бути, до речі дуже симпатичним. Я ж не голився, ходив як бомж. Всіх лякав тільки. Худим був страшенно, зараз хоч трохи став схожим на чоловіка, на здорового чоловіка. Хоча про здоров’я – це мені ще аукнеться чую. Але найголовніше, що я поборов залежність. Це мабуть найбільше досягнення в моєму житті. Але таким досягненням не кожен може похвалитися, скажу я вам.
Зараз я працюю на АЗС. Робота звісно не найкраща, але потрібно ж із чогось починати. Тим паче у мене хороша зарплатня там, плюс я почав займатися комп’ютерною графікою, і це також почало по троху приносити дохід. В майбутньому хочу стати профі у цій справі. Так що, тримаю курс у цьому напрямку. Шкода, що стільки часу вже втрачено. Але з іншої сторони – життя тільки починається. І не важливо скільки вам років – 25 чи 55, я у клініці бачив і старших людей. Тому ніколи не пізно почати анонімне лікування алкоголізму (тим паче АНОНІМНЕ), і для цього я раджу навіть приїжджати з інших міст, не важливо Луцьк чи Одеса – «Матері проти залежностей» це мабуть краще місце для того, щоб почати нове життя. От побачите, я не обманюю! Ось ці номери телефонів (097) 000-46-71 і (099) 000-46-71, це номери клініки, можете подзвонити і самі в усьому переконатися. Я впевнений, удача вам посміхнеться і ваше нове життя вам сподобається.
Дякую клініці «Матері проти залежностей» і дякую всім лікарям, які там виконують свою справу. Ви надзвичайні і найкращі фахівці своєї справи!
