8 августа 2023 в 21:01
Років 20 тому, коли я був ще зовсім юним, я собі і уявити не міг що мене чекає лікування алкоголізму в наркологічному центрі в моєму місті Рівне. Починається воно знаєте, якось само по собі. Ні, звісно що ти свідомо купляєш алкоголь, свідомо його п’єш і так далі, потім це перетворюється у звичку і згодом у залежність. Нажаль не у всіх у кого є ця страшна залежність виходить її подолати. Я і сам не вірив у себе. Я був із тих, кого все влаштовує. А ще я завжди усіх звинувачував навколо себе. У тому що у мене немає роботи – винні ті хто не хоче мене брати, у тому що у мене немає житла – винні батьки, які мені не дали це житло, у тому що у мене немає грошей винні всі довкола, окрім мене. Я ніколи не хотів працювати на «дядю» за мізерну зарплатню, а виходить так сталося, що я зовсім не працював. Єдиний мій друг був це алкоголь. Але не все так одразу почалось. Може хтось коли прочитає цю історію і впізнає себе, вчасно зупиниться і перестане калічити своє життя..
Лікування алкоголізму в місті Рівне я проходив декілька разів. Перший раз коли мені було 25 років. Я тоді потрапив у реабілітаційний центр для наркозалежних в Рівному, але пробув там тижні 2. І то все так було дивно якось.. У ту клініку мене повезла сестра. Справа у тому, що вона майже єдина, хто в мене залишився із близьких, тому вона за мене дуже переживала. Хоча в неї давно було вже своє життя своя сім’я. Коротше я пам’ятаю, що тоді я був у страшному запої. Спочатку мені зробили виведення з запою вдома, а потім повезли у клініку, сестра була зі мною. Мене там трохи попитали, типу чому я п’ю, давно я п’ю, є якісь захворювання і таке інше, все стандартне коротше. І зачинили мене там.. Разом із такими ж як і я. Там були такі, які уже неодноразово проходили лікування алкоголізму і у Рівному і у Луцьку, відгуки свої розповідали про кожну клініку, враження і таке інше. Але головне те, що після кожної клініки вони повертались до старого життя. І я не розумів, чому я тут знаходжусь? Що воно мені дасть? Абсолютно нічого. Всі ці люди, які проходили цей шлях неодноразово, показують, що життя це замкнуте коло. Сидиш місяцями у лікарні, потім виходиш, якийсь час знову п’єш і якщо не здохнеш і хтось із рідних заплатить – знову поїдеш у реабілітаційний центр для наркозалежних. І так все життя. Мені тоді було це дуже дивно. У 25 років я ще не усвідомлював, що я пропащий. Я не вважав себе алкоголіком, хоча на той момент я пив уже майже кожного дня років з 17. Максимум коли у мене були «перерви», це коли я хворів чимось і не міг навіть встати з ліжка. Але все одно, коли мені трохи легшало, я для «здоров’я» закидувався горілкою або коньяком. Нерідко це переростало у дикий запій, коли я бухав просто без перестану, не бухав тільки коли вже був в отрубоні. І от мені начебто пощастило, сестра мене відвезла на лікування алкоголізму начебто у хорошу клініку. І так, як це виглядало. У нас нічого не було, навіть телефонів. Відчував себе як у тюрмі (і не тільки я). Зайнятися було просто нічим, якісь нудні ігри чи заняття, та кому вони треба. Єдине, що розважало, так це спілкування з такими ж алкоголіками. Їхні історії були одна краще другої… Та насправді і мені було що розказати.
За нами там пристально слідкували, щоб ні у кого не було алкоголю. Насправді від такої нудьги всі тільки і мріяли посидіти з пляшечкою чогось міцного, потеревенити. Через 2 тижні я зламався, я відчував себе у тюрмі, я не мав підтримки, всі ті хто там перебував вже звикли до такого життя, хтось чекав поки знову «вийде» и вже будував плани як і де затусить. А я не став чекати, і просто пішов. Це було не дуже важко, за мною ніхто не гнався, не зачиняв насильно. Хочеш піти – іди, все одно гроші заплачені. Звісно коли сестра дізналася, вона не була у захваті… Ми тоді дуже сильно посварилися і я у той же день напився. Не пам’ятаю майже нічого, як і багато чого в своєму житті, коли я був в неадекватному стані. Тільки пам’ятаю що я кричав на сестру, звинувачував її у тому, що вона мене здихатися хоче, а не допомогти, що не існує методу як закодувати людину від алкоголю назавжди, щоб вона мене не чіпала і дала жити так, як я хочу. Зараз коли я це згадую, мені до сих пір соромно за це, хоча я вже інша людина, я здоровий і тверезий уже більше року, виправляю свої помилки в тому числі і перед сестрою. Але я маю визнати те, що було у минулому, і я ніколи цього не забуду. Але я точно знаю, що більше не повернуся до того життя. Коли я був алкоголіком, то я був дуже і дуже нервовим. Я зривався будь якого приводу, а якщо його не було, то я міг вигадати. Моя агресія була неконтрольованою у якісь моменти. Але я насправді не такий. Алкоголь змінював мене до невпізнаваності, але тепер, коли я тверезий, я зовсім інший. І я не хочу більше бути тим, ким я був раніше – смердючим алкоголіком, без роботи, без цілей, без принципів. Все що мене цікавило – це випивка. Тепер же ж мене цікавить зовсім інше – у мене є ціль, а саме збудувати власне житло і завести сім’ю. Не знаю, чи багато хто захоче зі мною будувати сім’ю з таким минулим, але я вірю, що така людина буде. Зараз же, перед тим як створювати сім’ю я хочу спочатку збудувати дім, в якому ми будемо жити, я хочу відкласти грошей, хочу мати стабільний прибуток такий, щоб вистачало на усіх членів родини. Для мене це номер один зараз ціль.
Але щоб до цього прийти, таким стати, треба щоб за справу взялися справжні профі. Для мене спасінням став реабілітаційний центр для наркозалежних в Рівному «Матері проти залежностей» – https://narkohelp.com.ua/likuvannya-alkogolizmu-rivne-czina-vidguky/ ось їхній сайт, це реальна клініка, яка підходить до своєї справи зі всію душею і наснагою. Не знаю як правильніше виразитися, але це так. Я потрапив туди теж завдяки сестрі. Я дякую їй і буду дякувати завжди за те, що вона не покинула мене, а шукала вихід. Коли вона запропонувала мені знову поїхати до нарколога в Рівному, я звісно відмовився. Хоча від мене треба було тільки поспілкуватися з лікарем. Другий, третій, четвертий і на п’ятий раз я погодився і ось ми їдемо на вулицю Антоніни Горохович, 19 – це адреса центру, я її добре пам’ятаю, адже це місце змінило моє життя і я приїздив туди часто, але вже в якості того, хто давав поради для залежних людей. Я хотів і хочу їм допомагати, адже я знаю що це так і як важко таким людям.
У реабілітаційному центрі для наркозалежних Рівного «Матері проти залежностей» була незвичайна, спокійна, по-своєму рідна атмосфера. Мені жодного разу не хотілося звідти піти. На початку я був трохи як не у своїй тарілці, тим паче що я очікував, що опинюсь знову у тюрмі. Насправді ж я побачив, що все може бути зовсім інакше. Я побачив, що життя може бути цікавим і захоплюючим і все це без алкоголю. Незважаючи на те, що я все ж таки перебував на лікуванні від алкоголізму, мені було комфортно. Тут дійсно є чим зайнятися, тут весь персонал це люди, які повністю на твоїй стороні. Тут зроблено все для людей, які не змогли знайти себе. Культурно-розважальні програми, спорт, читання, розмови, отримання нового досвіду, ігри, та все що завгодно – стільки всього існує цікавого. Я, коли там перебував, можливо тільки на початку лікування згадував про алкоголь і мріяв випити пару пива чи щось подібне. Але згодом я все менше і менше про це думав, я був зосереджений на інших більш важливих справах. Іноді ловив себе на думці – невже я був таким, який думає тільки про алкоголь. Як алкоголю це вдається? Чому з нього зробили такий культ? Чому людина така слабка і піддається цій спокусі, сама добровільно замикає себе у капкані? І ще багато-багато питань.. І тут приходить розуміння – яку ж велику справу роблять ці люди, які лікують від алкоголізму, не важливо в Рівному, Луцьку, Львові, Києві, Харкові… Де завгодно. Звісно, що я побачив і на своєму прикладі, що не всі далеко заклади такі. Дехто просто наживається на хворих людях і довірливих їхніх родичах. Це жахливо, дуже жахливо але з цим ніяк не впоратися. Саме тому я і пишу ці відгуки про лікування алкоголізму в Рівному, рекомендую куди звертатися, щоб якнайменше було випадків коли алкоголікам не допомагають і втрачають віру у лікування алкоголізму, і якнайбільше таких, коли люди виліковуються, стають на ноги і починають нове життя, як це вдалося мені.
«Матері проти залежностей» – це реально безпрограшний варіант якщо ви самі шукаєте як вилікувати алкоголізм, всі форуми перечитали, та навіть у клініках побували. Якщо ви шукаєте не для себе, то моя вам порада, ось номери телефонів (097) 000-46-71 і (099) 000-46-71, подзвоніть, розкажіть все як є, і вам допоможуть обов’язково врятувати ваше близьку людину! Я наприклад можу похвастатися не тільки своїми успіхами. У першій клініці я познайомився з одним чоловіком, який досить давно теж п’є, він тоді разом зі мною пішов. Ми якийсь час підтримували зв’язок, зустрічалися на пиво і таке інше, як це все буває у алкашів. Потім через час я потрапив у «Матері проти залежностей», а він перестав виходити на зв’язок. Я дуже переживав, я дуже хотів йому допомогти. Коли я пройшов лікування алкоголізму і дійсно відчув себе впевнено, я вирішив відшукати його та його родичів. З другої спроби мені це вдалося, навіть я зміг із ним поговорити і навіть вмовити поїхати на лікування в «Матері проти залежностей». Його родичі спочатку не дуже вірили в цю ідею, але почувши мою історію почали мінятись і навіть у них прокинулася надія. І от зараз він проходить лікування алкоголізму тут. Я дуже радий цьому, адже він змінився, я бачу перед собою зовсім іншу людину. Він розказує, що довго не вірив спочатку, що щось зміниться, та згодом було помітно, як в ньому прокидається людина, справжня, розумна, талановита. Виявляється він дуже класно малює! Я і не знав. Каже, що хоче зайнятись дизайном, вже проєкти підбираж, коротше я дуже радий, що він більше не думає про минуле життя, він більше не тягнеться до чарки і я вірю, що він – це одна врятована людина і все це завдяки справжнім професіоналам із «Матері проти злежностей»!
